Як захистити вкладників державних банків?

З моменту націоналізації «Приватбанк» не вщухають розмови, щодо гарантії вкладів з боку держави. Президент ставить підпис під відповідним законом, експерти будують припущення, як виходити з цієї ситуації. На цьому тлі хотілося б звернути увагу на вклади в історично державному «Ощадбанку», які, якщо вірити рекламі, захищені державою на 100%. Але чи так це насправді?

Як захищені вклади?

Отже, відповідно до статті 57 Закону України «Про банки та банківську діяльність», «вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України гарантуються державою».

Виникає цілком логічне запитання, яким чином?

І в якому чинному законодавчому акті прописано порядок так званої державної гарантії? Адже реальний механізму реалізації цієї державні гарантії «Ощадбанк» на сьогодні не існує. Їх не може бути, без прийняття відповідних нормативних регулюючих актів, тобто на сьогоднішній день неможливо реалізувати норми, які визначені Законом. До того ж норма закону про держгарантії ніяк не передбачена та не відображена в бюджеті. Та й існуюча нині система гарантування вкладів побудована на базі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ліквідність якого формується з різних джерел.

Матеріал підготовлено за допомогою аналітичної платформи YouControl (https://youcontrol.com.ua)

По-перше, за рахунок регулярних внесків банків – учасників системи гарантування, а крім того, за рахунок продажу активів банків (в процесі ліквідації банку), за рахунок бюджетних коштів (кредитні кошти Фонду).

Таким чином слоган банку про те, що «Усі депозити, розміщені в Ощадбанку захищені державою в незалежності від суми», а також яскрава реклама, яка надає запам’яталася багатьом громадянам “Ощадбанк – мій банк, моя країна” – не більше, ніж дуже гарний маркетинговий хід банку, що не має жодного підґрунтя та не несе за собою гарантій захищеності вкладників банку.

На сьогодні обсяг депозитів в Ощадбанку становить близько 150 млрд.грн. Якщо клієнти банків, які є учасниками ФГВФО хоча б чітко розуміють, що звертатися за гарантованої сумою потрібно до Фонду гарантування вкладів, то клієнти Ощадбанку зовсім інше питання. Вони в більшості навіть не розуміють та напевно ніколи не замислювалися, що ніде, на законодавчому рівні, не прописаний порядок звернення в банк, в разі його банкрутства або самоліквідації.

Чому вчить історія?

Це та ж картина, яку ми вже спостерігали 26 років тому в випадку з Ощадбанком СРСР, в якому українці тоді втратили мільярди своїх заощаджень та й до сі ніхто з постраждалих вкладників Ощадбанку СРСР не отримав свої вклади. Які, до речі кажучи так само, відповідно до Закону СРСР «Про банки і банківську діяльність», гарантувалися Держбанк СРСР. Саме цей держорган тоді в 1991 році був гарантом збереження та своєчасності повернення вкладів населення.

Чому ризик існує?

Тому виключати можливість банкрутства Ощадбанку, а тим більше в нинішній економічній  та політичній ситуації в країні, не варто. Банк веде досить різноманітну діяльність та бере участь у багатьох ризикованих операціях, в тому числі з державними цінними паперами та виведенням коштів за межі України. Все це в комплексі несе величезні ризики для Ощадбанку та робить його досить уразливим.

Наївно, і навіть примітивно вважати, що в разі банкрутства Ощадбанку, на горизонті з’явиться величезна кількість державних структур, які виявлять бажання відшкодувати клієнтам банку гарантовані державою суми в повному або навіть в частковому та приймуть на себе функцію так званого «гаранту». Справа навіть не в бажанні, а в можливостях, оскільки державний бюджет вже тріщить по швах від кількості ліквідованих банків та фінустанов, які знаходяться у стані ліквідації.

Наприклад. Кредит, отриманий Фондом гарантування вкладів від Міністерства Фінансів України (за рахунок державного бюджету) тільки за 2016 рік становить 7,94 млрд.грн., плюс ще й процентні витрати по обслуговуванню цього боргу до 2031 року становлять ще 11,78 млрд.грн.

Що робити?

На цей час існує як мінімум два можливих варіанти вирішення даного питання, які на законодавчому рівні забезпечать та гарантують вкладникам Ощадбанку максимальну зворотність їх коштів.

  1. Кабінет Міністрів України (в особі Міністерства фінансів України) спільно з Національним банком України повинні розробити та затвердити підзаконний нормативний акт, яким буде визначено певний механізм дій вкладників Ощадбанку в разі його банкрутства, в якому чітко та покроково буде прописаний алгоритм захисту вкладників банку. При цьому потрібно внести поправки в бюджет України, оскільки обсяг депозитів фізичних та юридичних осіб (станом на 13.04.2017 року) становить 151,3 млрд.грн., а це близько 20% від усієї видаткової частини бюджету України на 2017 рік.
  2. Банк повинен стати учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з обов’язковою сплатою до Фонду початкового збору в розмірі 1% від свого статутного капіталу, з подальшим щоквартальним перерахуванням регулярного збору до Фонду, відповідно до Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». В цьому випадку, гарантії Фонду будуть поширюватися на клієнтів банку – фізичних осіб, в тому числі фізичних осіб – підприємців.

І звичайно ж, в разі, якщо Ощадбанк стане учасником Фонду гарантування, в його рекламних акціях більш не повинен бути присутнім рекламний слоган, що «Усі депозити, розміщені в Ощадбанку, захищені державою незалежно від суми».

На мій погляд, більш прийнятним на сьогодні є перший варіант з прийняттям підзаконного акту. Оскільки кількість та загальна сума вкладів клієнтів Ощадбанку – це практично 40% коштів клієнтів в банках України з іноземним та приватним капіталом. І в разі банкрутства Ощадбанку утворюється колосальна, просто непосильне навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Банківський експерт

Бюро громадських експертиз «Громекс»

Максим Гапонов