Найбільш «щедрі» і найбільш «жадібні» міськради України. Порівнюємо обласні центри

У 2017 році в Україні депутатам міських рад в обласних центрах виділять 327,6 млн. грн. Ці гроші підуть на формування депутатських фондів. Народні обранці зможуть витрачати їх на виконання своїх передвиборчих обіцянок, на допомогу громадянам і організаціям. Експерти Громекса підрахували, які суми з місцевих бюджетів виділяються на виконання передвиборчих обіцянок народних обранців в обласних центрах і столиці.

Сьогодні розмір депутатського фонду в міськрадах не залежить від чисельності населення і соціально-економічного стану міста

Чинна система формування і розподілу депутатських фондів створює передумови для корупції

Стаття 26 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дозволяє місцевим органам влади створювати цільові депутатські фонди. Засоби для них виділяються з місцевого бюджету. Передбачається, що за ці гроші депутати повинні вирішувати проблеми своїх виборців і виконувати передвиборні обіцянки.

Механізми розподілу грошей в містах – різні. У більшості випадків депутат отримує звернення від громадян або організацій і, на підставі цих звернень, замовляє кошти з міського бюджету. Гроші зазвичай виділяються рішенням сесії міськради або розпорядженням міського голови.

За логікою, розмір депутатських фондів повинен залежати від чисельності населення міста і його соціально-економічного стану. В реальності все виглядає зовсім інакше.

З 327,6 млн. грн. загального по Україні депутатського фонду у 2017 році 245,2 Економія млн. грн. (74,9%) розділять між собою Дніпро, Київ і Запоріжжя. У 2016 році картина була аналогічна, з 288,6 млн. грн. 239,2 млн. грн. (73%) отримали ці ж три міста. 

  2016 2017
Дніпро 147,2 147,2
Київ 60 66
Запоріжжя 32 32
Разом  239,2    245,2

А ось в міських бюджетах семи обласних центів (Полтава, Тернопіль, Чернівці, Рівне, Хмельницький, Ужгород, Херсон) в цьому році стаття витрат на вирішення соціально-економічних проблем і виконання передвиборних обіцянок відсутня в принципі. (На момент написання матеріалу Громекс так і не отримав інформацію від Харківської міської ради)

 

Розміри депутатських фондів в обласних центрах України (за спаданням):

Дніпро. Абсолютний рекордсмен за розміром депутатського фонду в 2016 (147,2 млн. грн.) та 2017 (147,2 млн. грн.) роках. На кожного депутата виділяється 2 млн. грн. плюс 300 тис. грн. на надання матеріальної допомоги.

Київ. У бюджеті Києва в 2016 році на депутатський фонд заклали 85,8 млн. грн. З них 60 мільйонів – на виконання передвиборчих обіцянок (500 тис. грн. на одного депутата) і 25,8 млн. грн. на утримання громадських приймалень.  У 2017 році на депутатський фонд заклали 94,7млн. грн. З них на виконання передвиборчих обіцянок – 66 мільйонів (550 тис. грн. на кожного депутата) і 28,7 млн. грн. на утримання їх громадських приймалень.

Утримання громадських приймалень оплачується з міського бюджету тільки в столиці. Під утриманням приймалень зазвичай мають на увазі орендну плату, поточний ремонт приміщень, комунальні витрати, оргтехніку, зв’язок, інші обгрунтовані витрати, підтверджені документами, а також заробітну плату двом співробітникам з окладом в розмірі чотирьох мінімальних зарплат.

Запоріжжя. Розмір депутатського фонду в 2016 та 2017 років не змінювався – 32 млн. грн. на рік. По 500 тис. грн. на одного депутата.

Одеса. У 2016 одеськая міськрада не виділяла кошти на депутатський фонд. У 2017 депутатам виділили 32 млн. грн. 500 тис. грн. на депутата.

Миколаїв. У 2016 було передбачено 11 млн. грн. У 2017 – 13,7 млн. грн. По 255 тис. грн. на одного депутата Миколаївської міської ради.

Львів. У 2016 році для депутатів міськради в бюджеті Львова заклали 9,6 млн. грн. У 2017 році сума залишилася тією ж. 150 тис. грн. на кожного народного обранця.

Суми. У 2016 та 2017 роках на депутатський фонд Сумська міська рада заклала по 8,4 млн. грн. з розрахунку 200 тис. грн. на депутата.

Чернігів. У 2016 депутати Черніговсовета виділили на депутатський фонд 8,4 млн. грн. По 200 тис. грн. на одного депутата. На 2017 рік депутатський фонд поки не затверджений.

Житомир. У 2016 та 2017  роках на депутатський фонд Житомирська міська рада заклала по 4,2 млн. грн. 100 тис. грн. на кожного депутата.

Луцьк. У 2016 році у Луцької міської ради депутатського фонду не було. У 2017 році на цей фонд передбачили 4,2 млн. грн. По 100 тис. грн. на кожного депутата.

Івано-Франківськ. У 2016 році депутатам міськради виділили 2,1 млн. грн. У 2017 фонд збільшили до 2,9 млн.грн. По 70 тис. грн. на депутата.

Кропивницький. У 2016 та 2017 роках на депутатський фонд Кіровоградської міської ради заклали по 2,5 млн. грн. з розрахунку 58,6 тис. грн. на кожного депутата.

Черкаси. У 2016 році – 1,6 млн. грн. У 2017 депутатський фонд збільшився майже в два рази – до 3 млн. грн. По 72, 7 тис. грн. на одного депутата.

Вінниця. У 2016 році на депутатський фонд було передбачено 1,49 млн. грн. У 2017 році – 1,76 млн. грн. По 32,6 тис. грн. на одного депутата.

Вивчаючи механізми роботи депутатських фондів, експерти-аналітики Громекса виявили в них корупційні ризики. Особливо це стосується Київської міської ради. У столиці депутатський фонд створюється на підставі двох документів: Положення «Про громадську приймальню депутатів Київської міської ради» № 172/833 від 22.02.2007 та Програми рішення депутатами Київської міської ради соціально – економічних проблем, виконання передвиборних програм і доручень виборців на 2016-2019 роки.

У Києві гроші з депутатського фонду виділяються в кілька етапів. Спочатку громадяни або керівники держустанов звертаються до депутата Київради. Громадяни найчастіше просять матеріальну допомогу або благоустрій території (лавки, дитячі майданчики, поштові ящики і т.д.). Установам найчастіше міняють вікна на пластикові, закуповують спортивний і шкільний інвентар, недороге обладнання тощо.

Депутат, в свою чергу, звертається із заявою до Секретаріату Київради і додає документи від заявника. Секретаріат готує проект розпорядження мера Києва про виділення коштів. Проект погоджують з постійною комісією столичної міськради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Як тільки розпорядження підписує міський голова, гроші, які запросив депутат, перераховують на його громадську приймальню. Функції приймальні зазвичай виконує проста громадська організація. Найчастіше цими організаціями / приймальнями керують самі депутати.

Оскільки депутати передають бюджетні гроші організаціям, якими самі ж керують, в їх діях можуть вбачатися ознаки корупційних порушень за ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йдеться про прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Цей факт експертам Громекса підтвердили в Департаменті захисту економіки Національної поліції України. Правоохоронці вважають, що схема виділення та розподілу коштів депутатського фонду, яка діє в Київраді, створює умови для вчинення корупційних правопорушень.

Співробітники Нацполіціі провели перевірку і виявили ознаки корупційних зловживань у чотирьох депутатів Київради: Андрія Страннікова (БПП), Юрія Сиротюка (Свобода), Юрія Вахеля (Самопоміч), Дениса Москаля (Батківщина). Ці депутати пов’язані з різними громадськими організаціями і використовують їх як громадських приймалень отримуючи за це фінансування з бюджету міста.

Странніков є директором ВГО «Інститут Політичної Освіти». Вахель – голова представництва ГО «ВО «Самопоміч». Сиротюк – голова представництва ГО «Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень». Москаль пов’язаний з ГО «Фонд Дениса Москаля».

З Київського бюджету депутати в 2016 році отримали:

  ВГО «Інститут Політичної Освіти» (Андрій Странніков):  
                 173 368 грн. – утримання громадської приймальні  
                 499 908 грн. – виконання доручень виборців  
     
  Представництвр ГО «ВО «Самопоміч» (Юрій Вахель):  
                  172 268 грн. – утримання громадської приймальні  
                 472 389 грн. – виконання доручень виборців  
     
  Представництво ГО «Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» (Юрій Сиротюк)  
                 162 740 грн. – утримання громадської приймальні  
                 499 951 грн. – виконання доручень виборців  
     
  ГО «Фонд Дениса Москаля» (Денис Москаль)  
                 168 693 грн. – утримання громадської приймальні  
                 499 998 грн. – виконання доручень виборців  

За результатами перевірки Нацполіція виставила вимогу до КМДА скасувати або змінити Положення «Про громадську приймальню депутатів Київської міської ради». Тому що зараз виходить, що депутат виконує свої передвиборчі обіцянки або допомагає своїм виборцям просто передаючи гроші з бюджету міста до бюджету громадської приймальні / організації. Фактично він виступає лише як «прокладка». Виходить, що як тільки гроші пішли на громадську приймальню, депутат свої обов’язки виконав і відповідальності у нього немає ніякого.

Юрист ГО «Громекс» Павло Калинников:

Депутатські фонди, в тому вигляді, в якому вони існують зараз – це живильне середовище для корупції. Коли депутат, може одноосібно розпоряджатися бюджетними коштами і не несе за це відповідальність, виникає дуже велика спокуса використати гроші не за призначенням.

У системи розподілу депутатського фонду, яка діє в Київраді, немає нормального механізму контролю. Все залежить від того, наскільки депутат чесний і відповідальний. Це красиво виглядає в теорії, але не працює в житті. Недобросовісні депутати активно зловживають ситуацією.

Найбільш невинна форма таких зловживань – піар за рахунок міського бюджету. Депутати наносять логотипи партій і свої ініціали на придбані за бюджетні кошти лавки, поштові скриньки, дитячі та спортивні майданчики.